| Chapter 4 |
1 | ¶ Ось тому, мавши за милосердям Божим таке служіння, ми не тратимо відваги,
|
2 | але ми відреклися тайного сорому, не ходячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова, але з'явленням правди доручуємо себе кожному сумлінню людському перед Богом.
|
3 | Коли ж наша Євангелія й закрита, то закрита для тих, хто гине,
|
4 | для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він образ Божий.
|
5 | Бо ми не себе самих проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж самі раби ваші ради Ісуса.
|
6 | Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій.
|
7 | А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас.
|
8 | ¶ У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач.
|
9 | Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені.
|
10 | Ми завсіди носимо в тілі мертвість Ісусову, щоб з'явилося в нашому тілі й життя Ісусове.
|
11 | Бо завсіди нас, що живемо, віддають на смерть за Ісуса, щоб з'явилось Ісусове в нашому смертельному тілі.
|
12 | Тому то смерть діє в нас, а життя у вас.
|
13 | Та мавши того ж духа віри, за написаним: Вірував я, через те говорив, і ми віруємо, тому то й говоримо,
|
14 | знавши, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскресить з Ісусом і нас, і поставить із вами.
|
15 | Усе бо для вас, щоб благодать, розмножена через багатьох, збагатила подяку на Божу славу.
|
16 | Через те ми відваги не тратимо, бо хоч нищиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновляється внутрішній.
|
17 | Бо теперішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги,
|
18 | коли ми не дивимося на видиме, а на невидиме. Бо видиме дочасне, невидиме ж вічне!
|